ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., У... смотреть
ТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. тя́млять; недок., що і без прям. дод., розм.1. Усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь.Книга... смотреть
-млю, -миш; мн. тямлять; недок., перех. і неперех., розм. 1) Усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь. || у чому, н... смотреть
-млю, -миш; мн. тямлять; недок. , перех. і неперех. , розм. 1》 Усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь.|| у чо... смотреть
(сам (сама́)) себе́ не тя́мить (не пам’ята́є). Перебуває в стані дуже сильного збудження, хвилювання; діє несвідомо. Ходить (Денис), перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Г. Квітка-Основ’яненко); (Орест:) Тоді було таке щастя, воно зрушило тебе, нерви не витримали, я сам теж не тямив себе тоді (Леся Українка); Олександра дико скрикнула. Той крик ще більше розлютив Гната. Не тямлячи себе, кинувся він на Олександру (М. Коцюбинський); — Жінка є в мене .. Чуєш, дівчино? Знатимеш…— Стенулась од його бігти, сама себе не пам’ятаючи (Марко Вовчок).... смотреть
тя́мити[т’амиетие]-мл'у, -миеш, -мл'ат'; нак. т'ам, т'амтеи
знати, розуміти, усвідомлювати, о. брати до тями, кн. виявляти кмітливість ; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі, погляд) Р. відчувати; (довіку) пам'ятати; тямкувати, тямувати, д. тумкати.... смотреть
разг. понимать (что), иметь понятие (о чём); (разбираться в чём-н.) соображать, разг. смыслить, смекать не тямити себе — не помнить себя, быть вне себя; выходить из себя; (сильнее) разг. шалеть... смотреть
розм.(розуміти, розумітися, уміти) to apprehend, to conceive, to grasp, to understand; to know
【未】 口 懂, 明白, 了解, 通晓Не тямити себе 得意忘形, 忘乎所以
Тя́мити. Розуміти, усвідомлювати. Він не тямить, що таке папірус, він не має тямки (понятя) про папірус (Канюк, 1911, 11)// укр. діал. тямити - розуміти.... смотреть
Тя́мити, тя́млю, -миш, -млять; тям, тя́ммо і тя́мім, тя́мте
-млю, -миш 1. rozumieć 2. pamiętać не ~ себе від радості nie posiadać się z radości
див. знати; розуміти
(тямиш)пам'ятати, згадувати, пригадувати (памятаєш)
{та́миетие} -млу, -миеш, -млат; нак. там, та́мтеи.
тя́мити дієслово недоконаного виду