ЙОЙ, виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення. Впав би на землю, безсилий, затулив вуха руками та би заплакав… Бо вже не годен.. Йой!.. (Коцюб., II, 1955, 321); [Марічка:] Йой, як я люблю слухати, коли дід грає! (Мокр., П’єси, 1959, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 62.... смотреть
виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення.
йой ой (Лучук) (м, ср, ст): – Я їх бімбаю. – Ти подумай про маму. – Йой, тату! (Нижанківський); Йой, та чого ви хлопця страшите? (Чайківський)
виг. Уживається для вираження болю, страху або захоплення.
йой вигук незмінювана словникова одиниця